ЗАБУТО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАБУТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех., спец. Закладати, заповнювати бутом (див. бут1). Встановлено потужні машини, що подрібнюють породу, якою потім забутовують лави (Рад. Укр., 31.XII 1961, 3); Я.. зробив розбивку фундаменту під будинок і намети. Робота закипіла. До вечора ми.. викопали канави, забутували (Хор., Ковила, 1960, 61).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 33.