ЗАБРО́ДИТИ див. забріда́ти.

ЗАБРОДИ́ТИ¹, оджу́, о́диш, док. Почати бродити (див. броди́ти¹).

ЗАБРОДИ́ТИ², о́дить, док. Почати бродити (див. броди́ти²). Вино забродило; * Образно. Забродило повітря п’янкими весняними пахощами (М. Ол., Леся, 1960, 59).

ЗАБРОДИ́ТИ³ див. забро́джувати.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 29.