Про УКРЛІТ.ORG

їжджений

Ї́ЖДЖЕНИЙ, а, е.

1. розм. Привчений до їзди. Їжджений кінь.

2. По якому багато їздили; уїжджений, наїжджений. Упереді [попереду] лежав шлях узенький, мало їжджений (Вовчок, І, 1955, 323).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 60.

вгору