ЇДО́К, а, ч., розм. Те саме, що їде́ць. Пішов я раз по полуниці,— Ще змалечку я був їдок: Весь день шукаю у травиці — Одну у глечик, дві в роток (Гл., Вибр., 1951, 203).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 687.