ІША́К, а́, ч., розм. Назва віслюка в тюркських народів. Все частіше нам назустріч трапляються низенькі ішаки, навантажені дровами (Жовт., 4, 1956, 76).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 58.