ІОНІЗУ́ЮЧИЙ, а, е, фіз. Дієпр. акт. теп. ч. до іонізува́ти. За межами земної атмосфери кількість космічних часток та їх іонізуюча здатність набагато більші (Наука.., 2, 1958, 15).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 45.