ІНТЕЛІГЕ́НТЩИНА, и, ж., ірон.

1. збірн. Інтелігентні люди (перев. про стару, буржуазну інтелігенцію).

2. Напрям думок, життєвий уклад, власт. старій, буржуазній інтелігенції. [Мирон:] Дозволь курити?.. [Горлов:] Роби, що хочеш. У мене все по-простому, інтелігентщини не терплю (Корн., II, 1955, 14).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 36.