ІНВАЛІ́ДНІСТЬ, ності, ж. Стан інваліда. Ольга знала, що.. він отримує від держави пенсію за якусь інвалідність (Вільде, Сестри.., 1958, 464); Був терміново розроблений і затверджений закон [у 1919 р.] про обов’язкове державне страхування трудящих на випадок хвороби, інвалідності й безробіття (Іст. УРСР, II, 1957, 131).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 24.