Про УКРЛІТ.ORG

імітація

ІМІТА́ЦІЯ, ї, ж.

1. книжн. Дія за знач. імітува́ти. Вміла імітація звичайних зовнішніх рухів тіла допоможе мені на сцені малювати образи живими правдивими барвами (Про мист. театру, 1954, 279); Паперові пластинки добре піддаються фарбуванню та імітації під карельську березу й червоне дерево (Рад. Укр., 9. IV 1961, 3); Національний колорит музики Ніщинський підкреслює також за допомогою імітації в супроводі характерного звучання й прийомів народних інструментів (Укр. клас. опера, 1957, 146).

2. чого. Виріб, який є підробкою під що-небудь. Недотепні імітації класичних моделів [моделей] добре відомі в Італії під іронічною назвою.. новітні стародав-нощі (Л. Укр., III, 1952, 740); Домішуючи до органічного скла різні барвники, одержують дешеві імітації коштовних каменів (Веч. Київ, 20.II 1957, 2).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 19.

вгору