ІМПРОВІЗА́ТОРСЬКИЙ, а, е. Прикм. до імпровіза́тор. Мені подобається, що тут є куди прикласти свої імпровізаторські здібності (Л. Укр., V, 1956, 148).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 22.