ІЛЮЗО́РНО. Присл. до ілюзо́рний. Він.. уявляв собі післявоєнний світ з якоюсь млосною невиразністю, бачив його дещо ілюзорно (Гончар, III, 1959, 429).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 17.