Про УКРЛІТ.ORG

ідолка

І́ДОЛКА, и, ж., заст., лайл. Жін. до і́дол 2, 3. Надія не обманила його: на балконі стояла його ідолка, спершись на поренчата (Крим., Вибр., 1965, 338); [Маруся:] Велике цабе! [Микита (скрегоче зубами і кидається на неї з кулаками):] Ну, ідолка, дамся я тобі взнаки!.. (Кроп., І, 1958, 80).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 13.

вгору