ІГРАШКО́ВИЙ, а, е.

1. Прикм. до і́грашка 1. Іграшкове виробництво; // Який виробляє іграшки. Іграшкова фабрика.

2. Який є іграшкою, признач. для гри. Тут же стояли різні гончарні вироби, від величезних ваз до іграшкових коників (Головко, II, 1957, 450); Він дістав з кишені пістолет, який хоч і був іграшковий, але нагадував справжній (Сміл., Сашко, 1957, 212); * У порівн. Не можна без смутної посмішки дивитись на «Злату вуличку», вуличку алхіміків з її мініатюрними, ніби іграшковими будиночками (Рильський, III, 1956, 313).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 9.