І́ВОЛГА, и, ж. Те саме, що ви́вільга. Жовтобрюха іволга перегукується з одудом (Мирний, IV, 1955, 315); Жовта з чорними плямами іволга кричить, мов кішка (Коп., Як вони.., 1961, 41).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 9.