ЄДИНОКРО́ВНИЙ, а, е. Який має з ким-небудь одного батька, але різних матерів (про дітей); // Зв’язаний спільністю походження (про братні народи, держави). Український народ, зв’язавши навіки свою долю з єдинокровним братом — російським народом, ..тим самим врятував і зберіг себе як націю (Цюпа, Україна.., 1960, 23).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 496.