ЄДИНА́К, а́, ч., діал. Одинак. Вони втішалися одним живим сином, єдинаком Якимцьом (Н.-Лев., І, 1956, 173).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 495.