ЄДВА́БНИЙ, а, е, заст. Зробл. з єдвабу. Саму пані передержувала в місті колишня няня лише тому, що в пані ще були єдвабні сорочки та сукні (Панч, II, 1956, 395).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 495.