ЯЧМІ́НКА, и, ж., розм. Ячмінна солома. Коровам закидали в ясла голу ячмінку й коли-не-коли появлявся в жолобі кришений бурячок (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 358).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 661.