ЯТЕРИ́НА, и́, ж., розм. Те саме, що я́тір. В полудень на ставу Рибалки щук ловили в ятерину (Мал., II, 1948, 34); *Образно. [Василь (сумно):] Ех! сіла ти, Марусе, на чужі сани, ускочила, рибонько, у ятерину,— б’єшся, тріпаєшся там — немає тобі виходу! (Мирний, IV, 1955, 104); //Сітка, вживана для ятера. Треба найти чорного кота та вмотати в ятерину (Сл. Гр.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 659.