ЯСНЕ́НЬКО. Присл. до ясне́нький. Ясненько сходить сонечко, роситься травиця, а зеленим яром шляшок до міста (Вовчок, VI, 1956, 277); Він на неї ясненько так зглянув (Барв., Опов.., 1902, 107).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 655.