ЯСМИ́Н1 у, ч., заст. Жасмин. Понад доріжками кущі ясмину розрослися, і як зацвіте той ясмин навесні,— то так уже пахне (Вишня, II, 1956, 309); На столі у стакані ясмин (Мас., Степ, 1938, 51).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 654.