ЯСКРИ́СТИЙ, а, е, розм. Те саме, що іскри́стий. Ніби тріснула в повітрі ракета і розсипалася серед нічної задуманої тиші яскристим, світлим, чистим, як срібло найщиріше, радісним сміхом (Вас., II, 1959, 505).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 654.