ЯСКРА́ВІСТЬ, вості, ж. Власт. за знач. яскра́вий. Темрява на такій глибині була дуже дивною. Сонячне проміння втрачало свою яскравість (Собко, Скеля.., 1961, 118); Астрономи вимірюють у зоряних величинах яскравість усіх небесних світил (Знання.., 4, 1974, 13); Більшості фарфорових виробів заводу у селі Волокити-ному властива яскравість декоративного розпису (Нар. тв. та етн., 6, 1968, 90); Чи то яскравість таланту [В. Стефаника], чи приступність сюжетів зробили його одразу популярним (Л. Укр., VIII, 1965, 259); І з дивною яскравістю уявився парубкові пам’ятний джок, обізвалась в ухах мелодія «молдуваняски» (Коцюб., І, 1955, 235); Видно, любов до рідної радянської Батьківщини увійшла в плоть і кров кожного матроса й піхотинця.. З особливою яскравістю проявилася ця любов у дні останнього третього штурму Севастополя (Кучер, Голод, 1961, 163).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 654.