Про УКРЛІТ.ORG

явочний

Я́ВОЧНИЙ, а, е. Прикм. до я́вка; // Який є явкою. Було заздалегідь умовлено, що явочною квартирою в кожному новому селі буде хата коваля (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 62); Явочна квартира підпільної організації «скра» містилася в кам’яному будиночку на одній з центральних люботинських вулиць (Д. Бедзик, Плем’я.., 1958, 24).

Я́вочним поря́дком — без попередньої згоди, погодження, дозволу; самовільно. Революційна боротьба робітників і селян на Україні займала визначне місце в загальному ході революції 1905-1907 рр. Робітники явочним порядком запроваджували восьмигодинний робочий день, селяни захоплювали й ділили поміщицькУ землю (Іст. укр. літ., І, 1954, 578).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 622.

вгору