Ю́РИК, а, ч. Те саме, що юро́к² 1. Сюркає в руках у Олексія дерев’яний юрик (Цюпа, Три явори, 1958, 14).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 615.