Про УКРЛІТ.ORG

юрбитися

ЮРБИ́ТИСЯ, иться; мн. юрбля́ться; недок. Збираючись, скупчуючись в одному місці, збиватися в юрбу (про людей). Люди юрбились біля будинку, мов біля театру (Баш, Надія, 1960, 89); Біля гірки з сміхом і галасом юрбилися дітлахи з санками (Забіла, Катруся.., 1955, 44); *Образно. Юрбляться вони [літа] навколо мене, Хочуть перестроїти струну — Все моє неторкано зелене Перефарбувать на сивину (Бичко, Простота, 1963, 9); // Триматися гуртом, зграєю (перев. про тварин одного виду). Найбільше Медунку цікавив льоток, через який вилітали з дому і прилітали додому бджоли.Там юрбилось багато бджіл (Ів., Про бджілку.., 1959, 9).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 615.

вгору