ЩІЛЯ́СТИЙ, а, е. Який має багато щілин; із щілинами. На зимове зберігання плоди пакують в чисті, сухі щілясті ящики (Колг. Укр., 8, 1956, 39); // Який формою нагадує щілину; у вигляді щілини. Опріч кота, щілясту зіницю мають змії, крокодили і нічні ящірки— гекони (Наука.., 6, 1967, 22).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 590.