ЩОНАЙВИ́ЩЕ, підсил. Присл. до щонайви́щий. Певне ж, тепера вже діти й онуки темну могилу для себе мурують… Браття, будуймо ж її щонайвище, хай її бачить господь! (Л. Укр., І, 1951, 254).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 605.