ЩОВБ, а, ч., діал. Шпиль гори; прямовисна скеля. Он там на заході з-за високого кам’яного щовба випливає вона [ріка] (Фр., VII, 1951, 262); — Їдемо та й їдемо і вибралися помаленьку на гору. Туди от на щовб (С. Ол., З книги життя, 1968, 61).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 601.