ЩИТО́К, тка́, ч.

1. Зменш. до щит 2, 4, 5, 8. Хлібороби проявляють ініціативу й винахідливість. На площі, де не вистачило щитків, завезли хмиз, зібраний після розчистки лісосмуг (Рад. Укр., 16.I 1971, 1); Осадчий розпорядився поставити з обох боків греблі указки, фанерні щитки, на яких чорною фарбою писалося про заборону переїзду (Чаб., Тече вода.., 1961, 167); [Волошин:] Де ж ви підключите? [Наташа:] А ми тут спеціальний щиток приладнали (Баш, Дніпр. зорі, 1953, 69); Комоподібна щитівка.. Дорослі комахи вкриті твердим щитком (Шкідн. і хвор.. рослин, 1956, 349); // спец. Прикриття, що захищає частини тіла гравця в футбол, хокей, мотоцикліста тощо від ударів. Для власників мотоциклів важкого типу стане у пригоді новий виріб мотозаводу — колінозахисні щитки (Веч. Київ, 2.II 1967, 1); // сад. Основа живця, зрізаного для окулірування. Під час окулірування щиток на живці треба зрізати завдовжки 3 сантиметри так, щоб вічко було посередині щитка (Колг. Укр., 7, 1960, 34).

2. бот. Один з основних органів живлення в зародку злакових культур.

3. бот. Суцвіття, в якому всі квітки розташовуються в одній площині.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 589.