ЩЕ́ВРИК, а, ч. Схожий на жайворонка невеликий перелітний птах, що належить до ряду горобцеподібних. Народження дня вітає дзвінкою піснею лісовий щеврик (Наука.., 4, 1962, 46); Дорош знав, що це було гніздечко польового щеврика, світло-бурої пташечки з коротким хвостиком і коротесеньким дзьобиком, що живиться малесенькими жучками і комашнею (Тют., Вир, 1964, 202).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 578.