ШУ́ТИЙ, а, е. Який не має рогів; безрогий. — Одна безрога, шута корова забігла десь в Богуславський ліс, та й досі не знайшли (Н.-Лев., III, 1956, 150).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 569.