Про УКРЛІТ.ORG

шурчати

ШУРЧА́ТИ, чу́, чиш, недок., розм. Те саме, що шу́рхати 1. Навкруги тихо, гарно, зелено; тільки буйні жита стиха шурчали довгими колосками, мов розмовляли з собою (Мирний, II, 1954, 69).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 568.

вгору