ШТУРМУВА́ТИСЯ, у́ється, недок. Пас. до штурмува́ти. В горах нерідко ні в них [фашистів], ні в нас не було суцільної оборони. Тут захищались і штурмувались здебільшого дороги та окремі висоти, що.. здіймалися над довколишніми хребтами (Гончар, III, 1959, 116).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 551.