ШТЕПНЕ́НЬКО, присл., діал. Зменш.-пестл. ; ште́пно. Парубоцтво з старшими, жонатими братам, ..підперезавшись штепненько, повбували нові шкапові чоботи з підковами (Кв.-Осн., II, 1956, 238).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 536.