ШТАМПО́ВАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до штампува́ти. Дуже важко було переходити з ролей любовників, тоді досить штампованих, на ролі характерні (Минуле укр. театру, 1953, 136).

2. у знач. прикм. Вигот., зробл. штампом (у 1,2 знач.), штампуванням. У сучасних автомобілях найбільш поширені дискові колеса. Таке колесо складається з штампованого диска та привареного чи приклепаного до нього обода (Автомоб., 1953, 187); Для штампованих і зварюваних деталей застосовують сталі з м’якою, в’язкою структурою, тобто з малим вмістом вуглецю (Метод, викл. фрез. справи, 1958, 38); Він вручив Грицеві прямокутний, завбільшки з долоню клапоть цупкого паперу, на якому стояло Грицеве прізвище, а під ним великими штампованими літерами слово: «Годен» (Добр., Ол. солдатики, 1961, 22); *Образно. За спинами різкий, штампований кавалерійський тупіт: ескадрон.. розміряним алюром мчався (Кач., II, 1958, 382).’

3. у знач. прикм., перен. Який наслідує штамп (у З знач.); банальний, заяложений, шаблонний. «Джентльменська» посмішка, як заздалегідь зафіксований вияв чемності, утворювала постійний образ породи штампованих людей (Ле, Міжгір’я, 1953, 36); Писака лише переказав своїм штампованим словом розмову з художником (Ю. Янов., І, 1958, 138); Пісень натворили [нездари], — Що слово, то й «крила», І в кожнім рядку, неодмінно, «пісні»… Злетіти ж не сила… Штамповані крила! (Ющ., Люди.., 1959, 228).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 532.