Про УКРЛІТ.ORG

штабник

ШТАБНИ́К, а́, ч., розм. Те саме, що штабі́ст. Заговорили про неминучу женитьбу [одруження] штабника з проворною панною (Кобр., Вибр., 1954, 187); Підлісецький сам назвався одвезти папери в штаб, сподіваючись, очевидно, дізнатись, наскільки сприятливе враження справить на штабників його витіювата творчість (Добр., Очак. розмир, 1965, 221); — Беріть, товариші, мій броньовик і всі в перший батальйон. Зараз я вишлю усіх штабників, усю інтендантську службу. Ідіть на контрудар (Ю. Бедзик, Полки, 1959, 19).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 531.

вгору