ШПО́ТАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., діал. Шпортатися (у 3 знач.). Гонить Аниця сліпу кобилу, кобила сопе, як три міхи, шпотається та ступає непевно, як коли би земля мала під нею провалитися (Март., Тв., 1954, 44); Ноги.. шпоталися(Стеф., Вибр., 1945, 39); Щохвилі шпоталася Маруся то на каміння, то на коріння (Хотк., II, 1966,140); *У порівн. —Ех, Михайлику мій, синочку мій! — приговорював з натиском, мов шпотаючись, бідолаха батько (Фр., І, 1955, 137).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 527.