ШПО́ТАТИ, аю, аєш, недок., діал. Шпортатися (у З знач.). — Борше біжи, не шпотай! (Ірчан, II, 1958, 90); // Змушувати спотикатися. Млаво [мляво] іде Іван Мотрюк до шлюбу.. Одні кажуть, що се старого князя шпотае його довгий вік (Черемш., Тв., 1960, 196).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 527.