ШПЛІНТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. Закріпляти шплінтом яку-небудь деталь (гайку, колесо на осі і т. ін.). У стержні шатуна, біля верхньої головки, є отвір, через який пропускається дротина (обов’язково м’яка), що шплінтує стяжний болт (Зерн. комбайни, 1957, 162).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 525.