ШПЕ́ТНО¹, діал. Присл. до шпе́тний¹. — Не знаю, як де,— завважила одна сільська панночка,— але тут на Поліссі дуже шпетно одягаються.— А правда,— докинула друга..— дивіться, навіть біле убрання на їх негарне (Л. Укр., III, 1952, 674).

ШПЕ́ТНО², діал. Присл. до шпе́тний².

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 518.