ШПЕ́ТНИЙ1, а, е, діал. Поганий, бридкий. Шпетна дорога (Сл. Гр.); Старого і шпетного.. полюбила (Пісні та романси… І, 1956, 162).
ШПЕ́ТНИЙ2, а, е, діал. Гарний, чепурний. Олена що йде, то усе вихваля пана Забрьоху, ..які то в нього уси шпетні і який сам увесь лепський та моторний (Кв.-Осн., II, 1956, 212).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 518.