ШОКОЛА́ДНИЙ, а, е.

1. Прикм. до шокола́д; // Вигот. з шоколаду чи з шоколадом. З піраміди апельсинів, шоколадних виробів, печива, винограду виділялись стрільчасті пляшки у золотих ковпачках (Вільде, Сестри.., 1958, 362); У "Червоному маці" [торті] — бісквітна основа, в яку домішуються розмелений мак, ароматні сиропи, шоколадна помада і вершковий крем (Веч. Київ, 2.1 1971, 2); *У порівн. На літнім подвір’ї, одягнені в майки, за руки взялись малюки Первомайки. Хоч спів не виходить, а танці безладні,— радіють засмаглі, немов шоколадні (Уп., Вірші.., 1957, 85); // Який виготовляє шоколад. Шоколадний цех.

∆ Шокола́дне де́рево — те саме, що кака́о 1. У колекційних фондах ботанічного саду Львівського університету імені Івана Франка з’явилися "гості" з вологих тропічних лісів — хлібне і шоколадне дерева (Веч. Київ, 16.III 1968, 2).

2. Кольору шоколаду; коричневий. — Товаришу Лагутін,— привітно засвітив він іскорки в своїх задумливих шоколадних очах.— Беріть стільця, сідайте ближче, сюди (Донч., II, 1956, 92).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 508.