ШОВКІВНИ́К, а́, ч. Фахівець з шовківництва. Тіло гусениць стає прозорим і просвічує, як достигаючий виноград. Шовківники знають — починається завивання коконів (Веч. Київ, 19.XI 1970, 4).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 506.