ШЛІФУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. шліфува́ти і шліфува́тися. Шліфування — це остаточний процес обробки деревини, метою якого є зняти всі нерівності, щоб підготувати поверхню деревини для оздоблення (Стол.-буд. справа, 1957, 102); Загальне визнання дістали.. нові способи шліфування скла для мікроскопів і телескопів (Наука.., 3, 1960, 63); Не затримуючись на шліфуванні окремих рядків і строф, Сергій писав вірш за віршем, бажаючи накреслити загальну канву циклу (Гур., Друзі.., 1959, 131); Вплив традицій яскраво виявляється і в зародженні, і в шліфуванні, і є передачі з уст в уста творінь народної музи (Нар. тв. та етн., 1, 1965, 4); Народження і виношування творчого задуму, ліплення художніх образів, шліфування сюжету, композиції твору, прагнення до найвищої виразності ідеї, до високомайстерного втілення наміру — ось довгий, кропіткий і нелегкий шлях творця (Рад. літ-во, 8, 1965, 5); У шліфуванні характеру, вихованні волі, ідейного загартування комуніста повинен щодня допомагати колектив, партійна організація (Ком. Укр., 4, 1963, .І1).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 490.