ШЛЯХТЯ́НСЬКИЙ, а, е, рідко. Прикм. до шля́хта і шляхтя́нин; // Належний шляхті, шляхтянам. Він привіз стільки заощаджень, що зміг купити у збанкру-тованого шляхтича і маленький фільварок, і шляхтянський герб… (Д. Бедзик, Украдені гори, 1969, 226).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 496.