ШЛЯХЕ́ТНО. Присл. до шляхе́тний. [Хмельницький (до полонених):] Прошу ближче, панове полковники. Бились ви добре, добре бились, за це горілкою зараз вас я почастую. [Чарнецький:] Це шляхетно з твого боку (Корн., І, 1955, 255); 3 того дня Кандиба справді перемінився Перестав пити, з Тасею поводився ввічливо й шляхетно (Дмит., Розлука, 1957, 150).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 495.