ШЛЯ́МБУРНИЙ, а, е. Стос. до шлямбура. На шляху той самий гладкий, як дзеркало, граніт. Навіть шлямбурні гаки, спеціально виготовлені в Києві з надміцних матеріалів, і ті насилу вгризалися в стіну (Рад. Укр., 3.1 1969, 4).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 492.