ШЛАМ, у, ч., спец.

1. Малорозчинний осад, що утворюється сполуками або дрібними твердими частинками при очищенні фільтруванням, відстоюванням і т. ін. якоїсь рідини.

2. Порошкоподібна проміжна речовина металургійного виробництва, яка містить домішки благородних металів, що їх потім видобувають. Для збагачення грунту на марганець вносять шлами — відходи металургійної промисловості (Колг. Укр., 5, 1959, 44); Виробництво агломерату на заводі вигідніше, ніж на місці видобування руди. Завдяки досконалій технології для його одержання використовуються відходи виробництва — шлами, пил газовідходів (Роб. газ., 15.1 1974. 2).

3. Подрібнена гірська порода, що містить цінні метали. Відомо, що марганцевий шлам — хороший компонент для мінеральних добрив (Роб. газ., 8.11 1964, 2).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 488.