ШЛАКОВИ́К, а́, ч., мет. Спеціальна камера в нижній частині мартенівської печі, де під час плавлення руди збираються пил і дрібні частинки шлаку. На багатьох заводах проводяться роботи з механізації таких трудомістких операцій, як чищення і мащення виливниць, чищення шлаковиків, завантаження руди й вапняку до мульд (Ком. Укр., 8, 1965, 28).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 488.